Це було малярське літо Габріеле Мюнтер par excellence: вона вперше приїхала до Мурнау в середині 1908 року. Її перебування тут викликає у неї величезний творчий етап. Створюються численні пейзажні зображення. Серед іншого, перший олійний етюд на мотив «Жовтий будинок з яблунею». У цій експериментальній серії Мюнтер натуралістично фіксує свій мотив щедрими мазками. Показана тут картина 1910 року знаменує результат серії і водночас вершину художнього розвитку Мюнтера: митець відмовляється від будь-яких деталей у зображенні. Кольорові ділянки чітко визначені, оточені чорними контурами. Мюнтер запозичив це, серед іншого, з регіонального розпису реверсу скла. Кольори приглушені та зведені до кількох кольорів із ефектом високого контрасту. Будинок у формі куба набуває жовтого кольору колишнього сусіднього будинку. Проте супутні будівлі, які тоді ще були, на картині повністю зникли. Залишилися лише два дерева, розвилка доріг і будинок. Пальцеподібне дерево зліва на картині зображено в виразно спрощеному вигляді. Пишні плоди яблуні перед хатою червоніють на сонці. І в фіолетових відблисках на шляху до будинку і в його темно-жовтому фасаді ніби світиться пізнє літо. До речі, окремий будинок на картині зберігся донині. Він стоїть на “Hagener Leite” поруч із так званим “Лінденбургом”, на північ від замку Мурнау. Мюнтер малював мотив кілька разів – щоразу трохи по-іншому. Це, повторення та варіації, є важливим елементом її роботи. Таким чином Мюнтер розвиває мотиви, які він уже писав. «Жовтий дім з яблунею» є натхненням для її творчого розвитку.